Горять свічки на кожному вікні,
Горять вони, мабуть у всьому світі.
Дивлюсь на них, і бачиться мені
В них очі тих мільйонів, що убиті.
Це очі тих, хто вижити не зміг,
Хто пухнув, падав і уже не зводивсь,
Хто з листя їв напівсирий пиріг,
І кликав смерть собі, як нагороду.
Тільки память може зупинити на мить швидкоплинну ріку, воскресивши події минулого. Память серця... Вона, як вогонь згасаючої свічки, висвітлює в душах найпотаємніше, повертає з темені забуття бачене і пережите.
Тому ми схиляємо голови в глибокій скорботі перед памяттю жертв голодомору
До дня памяті жертв голодомору в бібліотеці організовано книжкову виставку "Скорботна біль і памятка живим" На виставці представлено спогади свідків тих жахливих подій, художньо-документальні книги М. Дороша.
Біля памятника голодомору пройшов мітинг-реквієм з покладанням квітів. Директор школи Колодій В.В. розповів дітям про ті голодні, жахливі роки Мітинг закінчився хвилиною мовчання.
А також у бібліотеці відбулася віртуальна подорож "Меморіал памяті жертв голодомору в Україні.
В історії кожного народу є імена, які становлять його славу, велич, і національну гордість. Саме таким і є для України імя безсмертного Кобзаря-Тараса Григоровича Шевченка.
" Літа ідуть нестерпно холодно
Але твій спів, як сонце не погас,
Ти з нами йдещ в бою і після бою,
Великий наш,безсмертний наш, Тарас."
У бібліотеці пройшла година спілкування Тарасу Григоровичу Шевченку "Кобзар завжди живий у памяті народній" . Бібліотекар Сухін О.В. розповіла дітям про життєвий та творчий шлях високого генія його тяжкі шляхи. Діти з цікавістю розказували вірші та твори інших поетів присвячені великому Кобзарю.
А також переглянули літературну виставку "Шевченкове слово в віках не старіє."
Щиро вітаю усіх трудівників з нагоди професійного свята-Дня працівників сільського господарства!
Щастя Вам, усмішок долі,
Серце хай гріє людська доброта,
Втоми не знайте ні в чому й ніколи
І будьте здорові на довгі літа.
Зі святковим концертом аматори Лознянського будинку культури завітали у Хуторі-Кривошиєнецькі. Зі сцени лунали пісні, гуморески та веселі сценки. З вітальним словом до жителів села звернулася голова сільської ради Якушевська Світлана Петрівна та вручила запашний коровай.
А також у бібліотеці оформлена книжкова виставка.
Рідна мова, поєтична пісенна
Пелюсткова і ніжна, як спів соловя,
Як народу душа: щира, добра, натхнена,
Ти найкраща у світі, бо рідна моя!
Кожному народу дорога його мова. "Рідна мова дорога людині, як саме життя"-говорить народна мудрість. Без мови не може існувати народ, його культура. Ми українці-горді з того, що маємо свою державу, свою мову, волю. Кожен із нас патріот своєї країни, бо любить її, поважає її закони і кожен повинен боротися за чистоту рідної мови.
Кожне природне явище, кожну пору року, різні події, людські почуття можна описати українською мовою, та ще й як! А мовою віршів можна намалювати чарівні картини природи. Яка ж вона гарна, чиста, багата і мелодійна- наша українська мова!
Мова живе! Вона немов чисте джерело, що витікає з-під землі і поїть кожного, хто припаде до неї вустами. Слів у мові є сила- силенна, але кожне слово несе своє значення, свій відтінок. Тому слова в мовленні треба вживати правильно, вдало, щоб вони відповідали тому стану, який ти хочеш передати.
Мово моя, ти пречиста і славна
Трепетна, наче ранкова роса.
Ти називаєшся нині-державна!
Все в тобі: і багатство й краса!
Мовою рідною я розмовляю,
вільно живу я у ріднім краю
І Україну мою прославляю,
Вірність і серце я їй віддаю.
Мово моя,найчистіша криниця,
Є і краса і багатство в тобі
Кожен приходить до тебе напиться,
В радості, в щасті, у тихій журбі.
Ти з джерела і струмочка дзвінкого,
З лісу і поля, з квіток і роси.
З лугу розквітлого, з неба ясного,
З грому веселки й світанку, з роси!
У бібліотеці пройшла віртуальна подорож з 11 класом "Дорогами тисячоліть: Про що розповіли письменники" а також діє книжкова виставка "Мово иоя, душа України"
