Стою дивлюсь наперехрест...
Калина тягнеться угору,
Один на всіх пекучий хрест...
А скільки тут людей зарито
у тридцять третьому було?
Мовчить душа несамовито,
Зітхає болісно село...
Г. Бідняк.
22 листопада українці вшановують пам’ять жертв Голодомору 1932-1933 років. Терор голодом, запроваджений сталінським тоталітарним режимом в Україні, заподіяв смерть мільйонам хліборобів.
Голодне лихоліття 32-33-х років не просто історична минувшина,а незагоєна фізична і духовна рана українського народу, яка пекучим болем пронизує пам’ять багатьох поколінь. Сьогодні треба говорити про минуле задля майбутнього, адже безпам’ятність породжує бездуховність
Згадаймо в наших молитвах усіх тих, хто страждав і помер під час великого голодомору. Вірю, що в ці дні по всій Україні люди запалять свічки, щоб пом'янути тих, хто загинув від голодної смерті. Хай пам'ять про всіх невинно убієнних згуртує нас, живих, дасть нам силу та волю, мудрість і наснагу для зміцнення власної держави на власній землі.,
У бібліотеці діє книжкова виставка "Голодомор-наша печаль і скорбота", на якій представлено документи, фотографії та публікації про геноцид української нації, спогади і свідчення очевидців.
На кладовищі біля памятника голодомору пройшов мітинг-реквієм "Схилимо голови скорботи" хвилиною мовчання згадали усіх тих які померли у ті страшні роки.
А також у інтернет-центрі пройшла інтернет-подорож "Свіча 33-не згасне".
Немає коментарів:
Дописати коментар