Цей день не минув безслідно, він буде завжди об’єднувати всіх одним спогадом, однією печаллю, однією надією. Уже давно віддзвеніли чорнобильські дзвони, але ми завжди пам’ятатимемо тих, хто пішов у вогонь! Чорнобиль…Чорний біль нашої землі. Скільки б не минуло років, все одно це слово полум’янітиме чорним вогнищем скорботи.
Серед чорного-чорного неба
Засвітилась зірка Полин.
Вічно день пам’ятати цей треба!
Чорну ніч пам’ятати цю треба!
Перша ночі і двадцять хвилин!
Перші хлопці були на пів другу!
Блок четвертий, мов сосна, палав,
Лейтенант і пожежна обслуга
На двобій із реактором став.
Шлях вогню до машинної зали
Ці звитяжці змогли перекрить.
В ті хвилини щитом вони стали,
Аби ти, аби я могли жить.
