Шануймо мову на всі віки, коли ми хочемо зватися своїм народом.

Велична, щедра і прекрасна мова,
Прозора й чиста, як гірська вода, —
То України мова барвінкова, —
Така багата й вічно молода.
Вона, як ніжна пісня колискова,
Заходить в серце й душу з ранніх літ,
Ця мова, наче пташка світанкова,
Що гордо лине в свій стрімкий політ.

21 лютого відзначається день рідної мови, з нагоди цього свята у бібліотеці було оформлено викладку літератури " Шануймо мову на всі віки, коли ми хочемо зватися своїм народом." та проведено інформаційну годину "Мови рідної розмай"

    Бібліотекар Сухін О.В. розповіла дітям, що мова являє собою значну частку національної культури. Рідна мова – це мова роду, вона відбиває досвід пращурів для нащадків. Тому вивчення й збереження своєї мови – важливе завдання кожного. Без мови немає народу. Ми, українці, повинні добре знати, любити й шанувати свою мову, дбати про її чистоту, бо вона одна з найдавніших, найбагатших і наймелодійніших.

Наша рідна українська мова – одна з найбагатших і наймелодійніших мов світу. Її порівнюють з калиною, бо вона така ж красива, як народний, улюблений символ українців, її порівнюють зі співом солов'я, бо лине вона, як ніжна пісня співучого соловейка.

        Любимо, бережімо, плекаймо нашу рідну мову ! В ній не тільки тепло материнського слова,батьківської поради, героїчний дух пращурів, це - гомін лісів, плеск річок та морів, переливи струмків, тиша безкрайнього поля, шепіт трав,  велич патріотичного сьогодення та поступи в щасливе майбутнє…